Ой, люлі, люлі, моя дитино

Ой люлі, люлі, моя дитино, Вдень і вночі. Підеш, мій сину, по Україні, Нас кленучи.

Сину мій, сину, не клени тата, Не пом'яни. Мене, прокляту, я твоя мати, Мене клени.

Мене не стане, не йди меж люди, Іди ти в гай; Гай не спитає й бачить не буде, Там і гуляй.

Найдеш у гаї тую калину, То й пригорнись, Бо я любила, моя дитино, Її колись.

Як підеш в села, у тії хати, То не журись. А як побачиш з дітками матір, То не дивись.