Ой, гляну я, подивлюся
Тарас Шевченко
0
Вірш Тараса Шевченка із заслання: мрія про повернення в Україну обривається тверезим «не буде нічого».
Теманеволя
Ой гляну я, подивлюся На той степ, на поле; Чи не дасть бог милосердий Хоть на старість волі.
Пішов би я в Україну, Пішов би додому, Там би мене привітали, Зраділи б старому,
Там би я спочив хоч мало, Молившися богу, Там би я… Та шкода й гадки, Не буде нічого.
Як же його у неволі Жити без надії? Навчіть мене, люде добрі, А то одурію.
Коментарі
Будь першим, хто поділиться враженнями.