Маленькій Мар'яні

Рости, рости, моя пташко, Мій маковий цвіте, Розвивайся, поки твоє Серце не розбите,

Поки люди не дознали Тихої долини, Дознаються – пограються, Засушать та й кинуть.

Ані літа молодії, Повиті красою, Ні карії оченята, Умиті сльозою,

Ані серце твоє тихе, Добреє дівоче Не заступить, не закриє Неситії очі.

Найдуть злії та й окрадуть… І тебе, убогу, Кинуть в пекло… Замучишся І прокленеш бога.

Не цвіти ж, мій цвіте новий, Нерозвитий цвіте, Зов'янь тихо, поки твоє Серце не розбите.