Ідеалісти

Під пнем перегнилим в болоті гнилому Вертяться, клубляться дрібні черв'яки: І вродились, виросли й гинуть у ньому, А другі їх тілом живуть залюбки.

І сниться їм, бідним, у пітьмі кромішній: Десь сонце горить у всім чарі весни, А в сонця промінні, у рардості вічній Гуляють і золотом сяють вони.

Ті сни свої черви складали в системи З заключенням: так є найліпше, як є; Читали промови, співали поеми Про гарне, щасливе в болоті життє.

Втім люди той пень відвалили й поперли, І дійснеє сонце вказалось з-за мли; На сонце те глипнули черви й померли І, мручи, убійчеє світло кляли.