І тут, і всюди — скрізь погано
Тарас Шевченко
0
Вірш Тараса Шевченка про відчай, який під кінець несподівано обертається на впевненість у правді.
Теманадія
І тут, і всюди — скрізь погано. Душа убога встала рано, Напряла мало та й лягла Одпочивать собі, небога.
А воля душу стерегла. "Прокинься,— каже. — Плач, убога! Не зійде сонце. Тьма і тьма!
І правди на землі нема!" Ледача воля одурила Маленьку душу. Сонце йде І за собою день веде.
І вже тії хребетносилі, Уже ворушаться царі… І буде правда на землі.
Коментарі
Будь першим, хто поділиться враженнями.