Грай, моя пісне

Досить невільная думка мовчала, Мов пташка у клітці замкнута од світа, Пісня по волі давно не літала, Приборкана тугою, жалем прибита.

Час, моя пісне, у світ погуляти, Розправити крильця, пошарпані горем, Час, моя пісне, по волі буяти, Послухать, як вітер заграв понад морем.

Плинь, мой лісне, як хвиля хибкая, — Вона не питає, куди вона плине; Линь, моя пісне, як чайка прудкая, — Вона не боїться, що в морі загине.

Грай, моя пісне, як вітер сей грає! Шуми, як той шум, що круг човна вирує! Дарма що відгуку вітер не має, А шум на хвилиночку погляд чарує!..