Доля
Тарас Шевченко
0
Вірш Тараса Шевченка, звернений до власної долі. Поет підбиває підсумок життя і дякує долі за те, що вона не була з ним нещирою.
Темадоля
Ти не лукавила зо мною, Ти другом, братом і сестрою Сіромі стала. Ти взяла Мене, маленького, за руку
І в школу хлопця одвела До п'яного дяка в науку. "Учися, серденько, колись З нас будуть люде",— ти сказала.
А я й послухав, і учивсь, І вивчився. А ти збрехала. Які з нас люде? Та дарма! Ми не лукавили з тобою,
Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою. Ходімо ж, доленько моя! Мій друже вбогий, нелукавий!
Ходімо дальше, дальше слава, А слава — заповідь моя.
Коментарі
Будь першим, хто поділиться враженнями.