Декадент

Я декадент? Се новина для мене! Ти взяв один з мого життя момент, І слово темне підшукав та вчене, І Русі возвістив: "Ось декадент!"

Що в моїй пісні біль, і жаль, і туга — Се лиш тому, що склалось так життя. Та є в ній, брате мій, ще нута друга: Надія, воля, радісне чуття.

Я не люблю безпредметно тужити Ні шуму в власних слухати вухах; Поки живий, я хочу справді жити, А боротьби життя мені не страх.

Хоч часто я гірке й квасне ковтаю, Не раз і прів, і мерз я, і охрип, Та ще ж оскомини хронічної не маю, Катар кишок до мене не прилип.

Який я декадент? Я син народа, Що вгору йде, хоч був запертий в льох. Мій поклик: праця, щастя і свобода, Я є мужик, пролог, не епілог.

Я з п'ющими за пліт не виливаю, З їдцями їм, для бійки маю бук, На празнику життя не позіваю, Та в бідності не опускаю рук.

Не паразит я, що дуріє з жиру, Що в будні тільки й дума про процент, А для пісень на "шрррум" настроїть ліру.