Бувають хвилі – серце мліє
Іван Франко
0
Вірш Івана Франка про хвилини розпачу, коли поетові хочеться, щоб світ згорів і очистився, як золото в горнилі.
Теманадія
Бувають хвилі — серце мліє І скорбних мислей рій летить, Мов чорна хмара небо криє І грім у хмарі гуркотить.
І поглядом німої злоби Гляджу на небо й світ живий І жду, що з земної утроби Ось-ось прорвесь огонь страшний
І вмить спалить всю землю тую З всіма неправдами її, Перелама хаос твердую Шкарлущу скріплої землі…
І, наче золото в горнилі, Сей світ очиститься зовсім, І чиста, в невечерній силі, Засяє правда й воля в нім.
Коментарі
Будь першим, хто поділиться враженнями.