Вітер з гаєм розмовляє

Вітер з гаєм розмовляє, Шепче з осокою, Пливе човен по Дунаю Один за водою.

Пливе човен води повен, Ніхто не спиняє, Кому спинить — рибалоньки На світі немає.

Поплив човен в синє море, А воно заграло, Погралися гори-хвилі — І скіпок не стало.

Недовгий шлях — як човнові До синього моря — Сиротині на чужину, А там — і до горя.

Пограються добрі люди, Як холодні хвилі; Потім собі подивляться, Як сирота плаче;

Потім спитай, де сирота, Не чув і не бачив.