Мердвен

Бескиди сиві, червонії скелі, Дикі, непевні, нависли над нами. Се, кажуть люди, злих духів оселі Стали під хмари стінами.

З гір аж до моря уступи сягають, Люди прозвали їх Чортові сходи; Ходять злі духи по них та збігають Гучні веснянії води.

Люди ж не сміють зійти по тих сходах Геть на верхів'я, туманом повиті, – Духи поклали по всіх переходах Скелі, від кручі відбиті;

Хто тільки йтиме по сходах, – задушать, Кинувши скелею в нього тяжкою, І подоланого стогін заглушать Духи луною гірською.