Кінець подорожі

Кінець подорожі, – Вже зіроньки гожі Сіяють на небі ясному, І вже височенько

Ясний місяченько, – Вже хутко прибудем додому! Огні незліченні, Мов стрічки огненні,

До моря спускаються з міста, А в пристані грає Огнями сіяє Корабликів зграя барвиста.

За чає, за годину Тебе я покину, Величнеє море таємне! І знов мене прийме,

Огорне, обійме Щоденщина й лихо наземне. І в рідному краю Не раз спогадаю

Часини сі любі та милі! Прощай, синє море, Безкрає, просторе, – Ви, гордії, вільнії хвилі!