Гімн

Замість пролога Вічний революцйонер — Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, Він живе, він ще не вмер.

Ні попівськії тортури, Ні тюремні царські мури, Ані війська муштровані, Ні гармати лаштовані,

Ні шпіонське ремесло В гріб його ще не звело.

Він не вмер, він ще живе! Хоч від тисяч літ родився, Та аж вчора розповився I о власній силі йде.

I простується, міцніє, I спішить туди, де дніє; Словом сильним, мов трубою Міліони зве з собою,-

Міліони радо йдуть, Бо се голос духа чуть.

Голос духа чути скрізь: По курних хатах мужицьких, По верстатах ремісницьких, По місцях недолі й сліз.

I де тільки він роздасться, Щезнуть сльози, сум, нещастя. Сила родиться й завзяття Не ридать, а добувать,

Хоч синам, як не собі, Кращу долю в боротьбі.