Досвітні огні

Ніч темна людей всіх потомлених скрила Під чорні, широкії крила. Погасли вечірні огні; Усі спочивають у сні. Всіх владарка ніч покорила.

Хто спить, хто не спить, — покорись темній силі. Щасливий, хто сни має милі! Від мене сон милий тіка... Навколо темнота тяжка, Навколо все спить, як в могилі.

Привиддя лихі мені душу гнітили, Повстати ж не мала я сили... Зненацька проміння ясне Од сну пробудило мене, — Досвітні огні засвітили!

Досвітні огні, переможні, урочі, Прорізали темряву ночі, Ще сонячні промені сплять, — Досвітні огні вже горять. То світять їх люди робочі.

Вставай, хто живий, в кого думка повстала! Година для праці настала! Не бійся досвітньої мли — Досвітній огонь запали, Коли ще зоря не заграла.