Добро, у кого є господа

Добро, у кого є господа, А в тій господі є сестра Чи мати добрая. Добра, Добра такого таки зроду

У мене, правда, не було, А так собі якось жилось. …. І довелось колись мені В чужій далекій стороні

Заплакать, що немає роду, Нема пристанища, господи! …. Ми довго в морі пропадали, Прийшли в Дар' ю, на якор стали;

З ватаги письма принесли, І всі тихенько зачитали. А ми з колегою лягли б; Та щось такеє розмовляли.

Я думав, де б того добра, Письмо чи матір, взять на світі. "А в тебе єсть?" — "Жона, і діти, І дом, і мати, і сестра! А письма нема…" ….